Професор Сорбонни Ів Валля: «Ваші студенти дуже мотивовані до навчання»

У квітні місяці в Центральноукраїнському національному технічному університеті працював унікальний проект в рамках співпраці ВНЗ із «Федерацією обмінів Франція-Україна»: перший в навчальному закладі курс інтенсивного вивчення французької мови, який читав викладач-волонтер із Парижу, професор університету Сорбонна Ів Валля. Студенти від цих курсів у шаленому захваті, викладачеві із Франції дуже сподобалося працювати із українськими студентами, керівництво ЦНТУ щиро налаштовано розвивати співпрацю із «Федерацією обмінів Франція-Україна», тобто є певні підстави говорити про те, що наступного року проект інтенсивних курсів французької буде продовжено. А поки що, по завершенню цьогорічних курсів,професор із Франції Ів Валля поділився своїми враженнями про наших студентів, наше місто, нашу країну.

Для початку нагадаємо, як з’явився проект співпраці між ЦНТУ та «Федерацією обмінів Франція-Україна».

Історія організації «Федерація обмінів Франція-Україна» (FEFU) налічує вже маже 25 років. Починалась вона із соціально-гуманітарних проектів у вигляді допомоги дітям з України, які потерпіли від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених сімей, які виховуються в школах-інтернатах та дитячих будинках сімейного типу. «Федерація…» організовувала перебування таких дітей під час їхніх канікул у Франції, у французьких сім’ях.

Згодом діяльність «Федерації…» було розширено до співробітництва з українськими навчальними закладами: це обміни учнями шкіл, коледжів, ліцеїв Франції та України; лінгвістичні навчальні проекти; обміни студентами, організація стажувань наших студентів у Франції та допомога у навчанні українських студентів у Франції.

До складу «Федерації обмінів Франція-Україна» входять 15 асоціацій, що об’єднують більше 700 господарств, організацій, підприємств, навчальних закладів, які працюють в рамках культурних обмінів між країнами. Загалом, «Федерацією…» було організовано 1170 стажувань для студентів із України на підприємствах Франції; 253 поїздки студентів або викладачів для практики французької мови.

Позаминулого року під час семінару в Києві «Дні аграрної освіти і науки Франції в Україні» доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ Лариса Сало зацікавилась презентацією «Федерації обмінів Франція-Україна» та запропонувала представникам керівництва ФОФУ розглянути можливість поширення їхньої діяльності у напрямку студентських обмінів на Кіровоградську область. Декілька етапів перемовин, які тривали багато місяців, завершилися візитом делегації «Федерації обмінів Франція-Україна» на чолі ко-президентом ФОФУ Філіпом Жене до Центральноукраїнського національного технічного університету та підписанням договору про співпрацю.

«Федерація обмінів Франція-Україна» пропонує українським студентам, молодим науковцям або викладачам комплексні стажування чотирьох рівнів складності, від простого проживання у французькій родині з метою вивчення французької мови, до роботи на підприємстві у Франції або навчання у французькому вищому навчальному закладі. Також ця організація практикує проведення лінгвістичних курсів безпосередньо в стінах українських університетів-партнерів, коли ФОФУ через «Асоціацію іноземної французької мови Франція-Україна» направляє до України викладачів-волонтерів із Франції, які працюють зі студентами на інтенсивних курсах іноземної мови.

Відповідно, в Центральноукраїнському національному технічному університеті інтенсивний курс студентам читав викладач французької мови університету Сорбонна, професор Ів Валля. Окрім Сорбонни, пан Валля також працював в паризькому «Університеті П'єра і Марії Кюрі» та у Міністерстві з закордонних та європейських справ Франції.

Як розповідає пан Валля, в Сорбонні він читає французьку мову французьким студентам, які вчаться на педагогів (тобто, безпосереднім носіям мови). В Міністерстві закордонних справ він викладав методику французької для іноземців-аспірантів, які писали дисертації з французької мови.

Авжеж, він звик працювати із студентами або вже дорослими слухачами курсів, які дуже добре володіють французькою. Натомість тут, у Кропивницькому,пан Валля читав курс для студентів різних категорій, як таких, що можуть спокійно розмовляти французькою і вже перебували на стажуванні чи навчанні у Франції (наприклад, Анна Криворотенко або Олена Федорченко), так і новачків, що лише починають вивчати французьку.

Інтенсивний курс французької в ЦНТУ працював два тижні, десять робочих днів. Займались на курсі студенти, які беруть участь у франкомовних міжнародних програмах Відділу міжнародних зв’язків ЦНТУ. Усі десять днів з ранку до вечора студенти отримували майже повне занурення у французьку мову. Вони старанно вчили те, що їм розповідав викладач із Парижу, розмовляли із ним французькою (або трохи англійською, мсьє Валля українською знає лише декілька слів), між собою також спілкувалися французькою. Коли після занять усі разом виходили на прогулянку у місто, теж говорили із гостем нашого університету його мовою. Деякі студенти-курсанти жартують, що навіть ввечері дома за звичкою продовжували говорити французькою, і дивувались, чому їх не розуміють?..

Також на інтенсивному курсі студенти опановували відео-посібники та аудіо-уроки, вивчали нові терміни, фрази, пробували писати та розв’язували тестові завдання. За підсумками курсу інтенсивного вивчення французької мови студенти отримали символічні сертифікати, підписані ректором ЦНТУ, професором Михайлом Черноволом і професором Сорбонни Івом Валля.

Сказати, що студентам сподобався цей інтенсивний курс – нічного не сказати. За їхніми відгуками, їхнім настроєм добре видно, що від курсу вони у шаленому захваті. Не кажучи вже про практичну користь у вигляді підвищення власного рівня французької мови.

Студент групи ОО 16-3СК факультету обліку та фінансів нашого університету Максим Петленко належить до категорії слухачів інтенсивного курсу, яких можна назвати новачками в опануванні французької. Цю мову він вивчає лише із січня поточного року. Фактично Максим навчається в ЦНТУ перший рік, раніше він закінчував машинобудівний коледж університету.

«Ще до вступу до технічного університету я чув від друзів, що їхні знайомі, які навчаються в КНТУ, їздять на стажування до Франції, – розповідає Максим Петленко. – Мені, взагалі, подобаються французька культура, французька історія, тому я подумав, якщо в університеті є можливість поїхати до нової для себе країни на практику чи стажування, чому б не спробувати? Я ще займаюся легкою атлетикою, як раз наприкінці минулого року були відповідальні змагання, тому я багато тренувався і мені не вистачало часу на вивчення французької (до речі, змагання принесли Максиму золоту медаль на чемпіонаті Кіровоградської області із легкої атлетики серед юнаків та дівчат у дисципліні «стрибки у довжину» – прим.). Але вже після зимових канікул я одразу знайшов репетитора та почав вивчати французьку. Я періодично дізнавався у Відділі міжнародних зв’язків про наявні програми стажування і там мені розказали, що незабаром до університету приїжджає волонтер-викладач і у нас будуть працювати інтенсивні курси французької. Коли я навчався із репетитором, я вивчав нові слова, граматику, часи, слухав діалоги та переказував зміст почутого. Тобто знав більше, ніж просто алфавіт, і на цих курсах не відчував себе повним новачком. До того ж пан Валля міг будь-що пояснити простими французькими словами, тому його розуміли усі. Більш того, професор зумів «розговорити» кожного з нас, навіть тих, хто раніше не розмовляв французькою. Особисто я, хоча вивчаю французьку відносно недавно, не боявся говорити французькою та підтримувати розмови. Це дуже важливо при вивченні іноземної мови: не боятися говорити. Для мене найголовніший результат цих курсів полягає у тому, що у мене з’явилась впевненість у собі, упевненість у тому, що я здатен перейти на інший рівень. І з’явилось розуміння того, що вивчити французьку – це не є щось неможливе. Тому я буду продовжувати вчити французьку. Після цих курсів я ще більше налаштований пройти відбір за програмою стажування та поїхати до Франції».

Студентка ЦНТУ Віталіна Жалдак вже була на стажуванні у Франції за програмою «Ki-France». Вона вже розмовляє французькою, а курс інтенсивного вивчення мови професора Валля використала для підвищення власного рівня.

«Ще у 2010 році один мій знайомий, який на той час вчився в КНТУ, поїхав до Франції на навчання, – розповідає Віталіна. – Згодом він отримав у Франції декілька дипломів про вищу освіту і по теперішній час досі там живе та працює. Цей приклад для мене став неабияким стимулом, адже я давно мріяла навчатися у Франції! Тоді я побачила, що це не недосяжна мрія. Через знайомих я чула, що в КНТУ є програми закордонних стажувань, у тому числі, стажування у Франції. Тому я подумала, що варто вступати саме до Кіровоградського національного технічного університету. Французьку мову я вчила років п’ять у школі, потім, коли вже навчалась в КНТУ, два роки ходила на курси французької, аж доки мені не випала можливість поїхати до Франції на стажування за програмою «Ki-France». Я працювала в кафе сімейного типу, тож довелося багато спілкуватись з людьми, що дуже добре для вивчення мови. Перебуваючи в іншій країні, ти краще розумієш, чого ти хочеш від життя, та що ти повинен знати та вміти. Тому я вважаю, що молоді люди мають якомога частіше їздити на стажування за кордон, щоб побачити, чому саме вони повинні навчатися. Ці курси дозволили мені знову зануритись в емоції «перебування у Франції». Мені вдалося оновити знання французької мови та дізнатися багато нового».

Два тижні в Україні проминули надто швидко, зізнається професор Сорбонни.

«Зазвичай, у себе у Франції я даю інтенсивні курси тривалістю два-три дні, максимум – п’ять днів, – розповідає Ів Валля. – Тут ми працювали п'ять днів на тиждень і ще раз п’ять днів на тиждень. Я вперше читав настільки тривали інтенсивні курси, і, чесно кажучи, перед тим, як їхати до України, я навіть трохи побоювався, чи впораюсь з цим завданням? Але зараз я бачу, що час минув дуже швидко».

– Мсьє Валля, відомо, що курси французької за програмами «Федерації обмінів Франція-Україна» в українських університетах для наших студентів читають волонтери, які не отримують за це плати. Для вас особисто, яким був мотив поїхати до України попрацювати ці два тижні?

Ів Валля: – Я цікавлюсь методиками викладання в навчальних закладах інших країн. Коли ти все життя читаєш курс лише у Франції, лише на одному й тому ж місці, ти не навчишся нічому новому. Я багато викладав не тільки у Франції, а й в інших країнах Європи, тому можу порівнювати, як і де працюють навчальні заклади. Тобто, один з мотивів – професійний саморозвиток. По-друге, я вважаю, що якщо університет має бажання розвивати вивчення студентами французької мови,це дуже важливо, передусім, для самих студентів, але якщо в університеті немає викладача французької, хтось має приїхати та допомогти організувати таке навчання.

– Напевне, ви готувалися до поїздки, щось читали про Україну, про Кропивницький, про наш університет. Де саме ви знаходили інформацію?

Ів Валля: – Міністерство закордонних справ Франції надає загальну інформацію про країну перебування. Посольство Франції в Україні не рекомендує громадянам Франції, які подорожують до України, їздити на Схід України та радить дуже обережно поводити себе у випадку поїздки до Криму. Решта території країни абсолютно без обмежень.

Напередодні поїздки, я шукав культурні центри або організації, де можна отримати французькою інформацію про вашу країну та про ваше місто. Знайшов буквально два центри: один в Парижі, в посольстві України, другий – в посольстві Франції в Україні. В інформаційному центрі, до якого я звернувся за телефонним дзвінком до українського посольства, мені взагалі нічого толком не розповіли, ні про місто, ні про країну. Більше говорили про те, що у вас тут погано, криза, війна. Суцільна антиреклама. Я хотів побачити якісь брошури, буклети, інформаційні листки про Україну французькою, але нічого такого у них не було. Тоді я зателефонував до посольства Франції в Україні. Там повторили майже те саме. Мені це здалося дуже дивним, і я, навіть, почав вагатися, їхати, взагалі, до України чи ні? Проте, мої сумніви розвіяв мій колишній колега по Міністерству, який останні три-чотири роки працює при посольстві Франції в Україні, і також пов’язаний із міжнародними програмами обмінів.

– Якщо Ви бачили, як працюють університети в декількох країнах Європи, з якими з них можна порівняти наш навчальний заклад?

Ів Валля: – У вашому університеті дуже багато різних спеціальностей. Таке різноманіття характерно, наприклад, для університетів Німеччини. Проте, здебільшого, в європейських університетах спеціальностей менше, але вони більш уніфіковані. Університети різних країн в межах подібних спеціальностей мають подібні або однакові дисципліни, що сприяє навчанню студентів за програмами «подвійних дипломів». В Європі серед молоді дуже поширена практика паралельного навчання в декількох університетах, навіть в декількох країнах.

– В Україні, на жаль, частка молодих людей, хто добре знає іноземні мови, менше, ніж хотілося. Який відсоток французьких студентів знає іноземні мови?

Ів Валля: – Думаю, майже такий саме відсоток, як і у вас. В французьких університетах навчається не дуже багато молоді, хто знає ще якусь мову, окрім французької. Хоча у нас в країні в багатьох університетах є окремі курси, що викладаються лише англійською. Проте, не так давно в Франції зробили обов’язкову вимогу: для того, щоб отримати «високий диплом» (тобто, диплом про вищу освіту) потрібно знати іноземну мову на рівні, мінімум, В1.

– Якої ви думки про наших студентів?

Ів Валля: – Вони дуже вмотивовані вчитися. Крім того, вони мають величезне терпіння вчитися. У франції, наприклад, багато студентів ходять до університетів, не розуміючи, навіщо? Ваші студенти, з якими я працював на курсі, чудово знають, навіщо вони вчаться. Вони розуміють, що завдяки навчанню будують своє майбутнє життя.

– Уявіть ситуацію: хлопці та дівчата, які зараз слухали ваш курс французької, раптом опинилися посеред дороги десь у Франції. Без мобільних телефонів, без доступу до Інтернету. Виходячи із їхніх навичок, як ви вважаєте, змогли б вони дати собі раду? Розпитати випадкових перехожих про напрямок руху, домовитися про якусь їжу, дістатися до вокзалу, доїхати до посольства?

Ів Валля: – Я впевнений, ніхто з них не залишиться у біді!Можливо, дебютантам, які нещодавно почали вивчати французьку, було б важче, але всі ці студенти вже можуть спілкуватися простою розмовною мовою. Принаймні, я розумів усе, що вони намагалися говорити французькою. Спочатку вимова була не дуже, але, на завершення курсів,у них, дійсно, гарно виходило говорити французькою. Якщо б вони ще місяць попрацювали на такому курсі інтенсивного вивчення мови – взагалі б могли вільно спілкуватися між собою.

Розмовляти для них вже не важко. Писати французькою – так, ще складно, але, сподіваюсь, вони продовжать навчання. Важливо усвідомлювати, що для вивчення іноземної мови потрібно працювати кожного дня. Я розумію, що це важко, а інколи навіть неможливо,але треба щодня хоча б трошки слухати інформацію іноземною мовою, десь щось читати іноземною, пробувати писати. Вчити мову потрібно кожного дня.

– Незважаючи на графік занять, студенти встигли трохи познайомити вас із нашим містом...

Ів Валля: – Коли ми гуляли містом, студенти виступали в якості гідів. Вони розповідали мені про саме місто, про пам’ятники архітектури, про цікаві місцеві історії, які вони знали. Ми відвідали історичну частину міста і сучасні райони, були на центральній площі біля пам’ятника героям Небесної Сотні та у парку біля пам’ятника загиблим військовим (мова йде про Ковалівський парк – прим.). До речі, у вашому місті війна відчувається лише за наявністю пам’ятників полеглим солдатам та молодих людей у військовій формі на вулицях.

Студенти розповідали, звичайно, французькою, і я розумів абсолютно усе, що вони кажуть (а говорили різні студенти, не хтось один з них).Я отримав дуже багато цікавої інформації про ваше місто, а, найголовніше, для мене стало очевидним, що ці молоді люди дуже люблять своє місто.

– Мсьє Валля, ви казали, що використовуєте такі міжнародні програми для професійного саморозвитку. Що вам «додали» ці курси в ЦНТУ?

Ів Валля: – З точки зору психології мені було цікаво спостерігати за процесом навчання ваших студентів: як вони сприймають нову інформацію, як вони розуміють нову інформацію. Для мене, як викладача, це дуже важливо. За своєю реакцією та мімікою ваші студенти дуже «живі» і відкриті для навчання, з ними легко працювати.

Крім цього, я бачу користь не лише для себе та студентів, а також для вашого університету. Я розумію, що ці курси – лише перший крок у співпраці між вашим навчальним закладом та «Федерацією обмінів…», ваш ректор високо оцінив цей проект і запросив мене продовжити читати інтенсивний курс французької мови. Я не проти. Я прийняв запрошення пана Черновола. Тепер складність полягатиме лише у тому, щоб наступного разу відкоригувати дату приїзду, оскільки, як ви знаєте, я працюю в університеті (до вас я приїхав під час квітневих канікул), і важливо вибрати такий час роботи курсів, щоб усім було зручно.

– Зараз, після двох тижнів у місті Кропивницький ви могли б би рекомендувати своїм друзям чи знайомим відвідати наше місто в якості туристів?

Ів Валля: – Звичайно, так! Але я усім буду радити їхати до вашого міста у травні, коли розквітає найбільше тюльпанів у парку! Скільки там різних кольорів! Я в захваті!

На фото: слухачі курсів разом із викладачами ЦНТУ та професором Сорбонни Івом Валля. Верхній ряд (зліва-направо): Наталія Танасійчук, Дар’я Вакуленко, Анна Криворотенко, Денис Шкляренко, Віталіна Жалдак, Максим Петленко, Олена Федорченко, Дмитро Головченко. Нижній ряд (зліва-направо): Юлія Хлівна, Владислава Натальченко, Ів Валля, Лариса Сало, Тетяна Котенко, Марина Прижигалінська.

Підготував Олександр Виноградов

Автор щиро вдячний за допомогу в роботі над інтерв’ю співорганізатору курсів в університеті, доценту кафедри загального землеробства ЦНТУ Ларисі Сало