Студент КНТУ на симпозіумі в США

Ярослав Бричка – студент п’ятого курсу факультету економіки і менеджменту Кіровоградського національного технічного університету. Наприкінці лютого хлопцеві пощастило у складі української делегації взяти участь у 30-му міжнародному симпозіумі EPIIC від університету «Тафтс» (Tufts University), що проходив у Медфорді, штат Массачусетс, США.Українська делегація у складі керівника-координатора поїздки та п'яти студентів: по двоє з Києва і Одеси, і один з Кіровограда, – представили на симпозіумі презентацію, в якій комплексно розглянули питання взаємовідносин між Росією та Україною в рамках безпеки, економіки, енергетики і політики. 
В інтерв’ю для «Гречки» Ярослав розповів про те, як потрапив на міжнародну наукову зустріч, про те, що говорили про конфлікт в Україні іноземні студенти і закордонні експерти. 
– Ярославе, коли ти вперше зацікавився наукою? 
– Ще на першому курсі після перемоги в університетській олімпіаді з економічної теорії викладач запропонував взяти участь в студентській науковій конференції на честь «Дня науки». Відтоді беру участь в студентських конференціях, маю деякі публікації. В університеті досліджував різне: від тем пов’язаних зі здоров’ям і закінчуючи ретельним дослідженням-проектом про автомобільний ринок в Україні. Переважно досліджую теми, що тією чи іншою мірою стосуються моєї спеціальності, практики та досвіду. 
– Це була твоя перша поїздка закордон? 
– Ні, я був у США п'ять разів. Вперше – у віці 12 років. Батько отримував ступінь магістра в Міннеаполісі, тому дав нагоду мені, брату та мамі побачити світ. Тоді я навчався в початковій та середній школах у містах Сент-Пол і Міннеаполіс, штат Міннесота. Після цього я поставив за ціль власними силами потрапити до США і це сталося після другого курсу. Я пройшов програму Global UGRAD від IREX, за якою я навчався один академічний рік в американському коледжі. Після закінчення програми IREX звернувся до мене щодо роботи для їхньої програми UMPP в якості перекладача.

 
(Ярослав Бричка – крайній зліва)

– Звідки дізнався про цей симпозіум? 
– Про симпозіум мені повідомили Олександр Миколайович Левченко – проректор з наукової роботи університету, та декан мого факультету Володимир Васильович Зайченко. Вони й надалі підтримували мене, допомагали в різних питаннях стосовно симпозіуму, радили яку саме тему краще обрати (Енергетика в ракурсі конфліктів між Україною і ЄС та Росією), та де шукати інформацію стосовно цієї тематики. Симпозіум EPIIC від університету «Тафтс» проводиться щорічно від 1986 року. На ньому обговорюють глобальні питання та проблеми людства. Зазвичай беруть участь як студенти (місцеві та з-за кордону), так і запрошені експерти зі своїх сфер діяльності, професори, громадські діячі, політики. Останній симпозіум мав теж науковий характер. Були запрошені делегації з багатьох країн серед яких: Росія, Україна, Ізраїль, Бразилія, Сінгапур, Китай і Південна Корея. Серед учасників найбільш відомі – народний депутат Мустафа Найем, який теж представляв Україну, професор університету Loyola (Чікаго) Міхаіл Ходарковський, екс-посли США в Росії Джек Метлок і Томас Піккерінг та багато інших. 
– Тебе ж не просто долучили до делегації? Ймовірно довелось пройти конкурс? 
– Так, конкурс і співбесіду. Після того обговорив із організаторами, яку тему буду висвітлювати. У нашої студентської делегації було дві зустрічі перед поїздкою: одна в Києві і одна онлайн-зустріч перед від’їздом, де ми обговорили свою презентацію, її структуру. Потім спілкувались електронними листами, якщо були питання або пропозиції. 
– Розкажи, яку роль мала українська делегація на цьому симпозіумі? 
– Наша делегація представила своє бачення ситуації в Україні, також ми обговорювали гострі питання, що є між Україною та Росією сьогодні. Ми виступили з презентацією, висвітлюючи економічний, політичний, енергетичний, гуманітарний аспекти та аспект безпеки у стосунках з Росією з 1991року (здобуття Україною незалежності) і до подій Євромайдану. Мій сектор роботи – енергетика. У своїй презентації ми спробували передати весь характер і масштаб подій 2014 року для України. У висновках були надані можливі варіанти розвитку конфлікту в Україні. Закінчили презентацію візуалізацією конфліктів в Чечні, Придністров’ї та Грузії, демонструючи, що не тільки Україна потерпає від агресора. Мета була змусити аудиторію зрозуміти, що конфлікт між Росією і Україною не є локальним, а має масштаби глобального характеру.

– До української делегації була якась особлива увага, враховуючи існуючий конфлікт? 
– Звісно! Дуже гаряча тема, тому багато хто цікавився нашою точкою зору. Нас запросили в EndicottCollege на пару, де обговорювалась зовнішня політика США, а ми презентували Україну. Також запросили у Гарвард до Українського Інституту досліджень, де ми мали змогу більш детально познайомитись з діяльністю інституту. Частіше за все нас питали, як ми самі бачимо цей конфлікт? Яка ситуація в наших містах, про федералізацію питали, про російськомовне населення та багато іншого. Ми усім відповідали, що російська армія присутня в конфлікті і на те є багато доказів, що є частка українського населення, яка їх підтримує, але і на окупованих регіонах є люди, що підтримують українську сторону. Пояснювали, що багато громадян просто хочуть миру, що кожен день ми втрачаємо людей, як військових так і мирних. Американські студенти були дуже зацікавлені у неформальному спілкуванні, тому ми закінчували свій день пізно, а починали рано. Один із американців порівнював нас із «кіборгами», зауважуючи як ми активно беремо участь у симпозіумі, задаємо питання, дискутуємо із експертами та й ще неформально спілкуємось з учасниками та гостями симпозіуму.

© 2019 CNTU