Європейський проект зі створення на Кіровоградщині інноваційних агропромислових кластерів

16 липня в Кіровоградській обласній державній адміністрації відбулась презентація міжнародного проекту «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. Серед 22-х виконавців проекту: університети, наукові установи та підприємства Литви, Польщі, Австрії, Іспанії, Угорщини, Італії, України, Молдови, Азербайджану. У тому числі, Центральноукраїнський національний технічний університет.

Як зазначив під час свого виступу перший заступник голови Кіровоградської ОДA Ігоp Кузьмін, напрямок кластеризації економіки давно довів у світі свою ефективність, отже, створення на Кіровоградщини кластерів можна розглядати як спосіб залучення інвестицій та допомогу розвитку аграрного сектору регіону, дуже важливого сектору для економіки області.

Директор департаменту агропромислового розвитку Марія Чорна розповіла про перспективи створення на Кіровоградщині сільськогосподарських кластерів різних напрямів діяльності, таких як: рослинництво, бджолярство, тваринництво, виробництво олії, переробка сільгосппродукції тощо.

Як вже повідомлялось раніше на сайті ЦНТУ, наш навчальний заклад став одним з учасників міжнародного проекту «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» (UniClaD) програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. До складу консорціуму входять університети, установи та організації Литви, Польщі, Австрії, Іспанії, Угорщини, Італії, України, Молдови, Азербайджану. Зокрема, серед учасників проекту від України: Центральноукраїнський національний технічний університет; Інститут сільського господарства Степу НААН України; Полтавська державна аграрна академія; Фермерське господарство «Добро-Крафт»; Львівський національний аграрний університет; Яворівський національний природний парк; Білоцерківський національний аграрний університет.

Центральноукраїнський національний технічний університет не випадково опинився серед учасників проекту. По-перше, як зазначив ректор ЦНТУ, професор Михайло Черновол, навчальний заклад вже має досвід співпраці з європейськими організаціями: ще в 2010 році університет першим в Кіровоградській області виграв європейський грант за програмою Tempus (якраз на тему сталого розвитку сільського господарства); по-друге, ЦНТУ є одним дуже небагатьох технічних університетів України, де студентів навчають аграрним спеціальностям «Агрономія» та «Агроінженерія».

«Наш університет має досвід співпраці з багатьма науковими установами, зокрема із Інститутом Степу НААН. Разом ми думаємо над тим, як рухатися далі у розвитку АПК економіки області, – говорить професор Михайло Черновол. – Якою ми бачимо роль університету в даному проекті розробки інноваційних кластерів в галузі сільського господарства? В першу чергу, наш університет може виступати як експертний центр інноваційного кластеру. Якщо ми започаткуємо регіональний інноваційний кластер, який працюватиме на базі навчальних, наукових установ, а також виробничих об’єднань та адміністрацій, думаю, це допоможе залучити в регіон інвестиції на розвиток кластерів».

Директор Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України Ігор Семеняка впевнений, що участь його організації в проекті UniClaD допоможе Інституту Степу знайти шляхи на ринки ЄС. «Сподіваюсь, завдяки цьому проекту наші науковці отримають можливість вивчати за кордоном досвід іноземних колег, – говорить Ігор Семеняка. – Це стане першим кроком у тому, щоб про наш інститут, про наші дослідження та про нашу продукцію дізналися в країнах Європи».

«Серед завдань проекту UniClaD, які ставлять перед нами організатори, – створення на базі Центральноукраїнського національного технічного університету експертного центру, який має вивчати зарубіжний досвід функціонування кластерів, створення інформаційного центру та лабораторно-дослідного центру, – зазначив проректор із наукової роботи ЦНТУ, професор Олександр Левченко. – Також завдання університету – формувати кадрове забезпечення та підвищувати якості підготовки, синхронізуючи наші дії із потребами підприємств. В рамках проекту передбачається виконання студентами магістерських робіт за тематикою даного проекту, та проведення досліджень і підготовка науковцями дисертаційних робіт PhD за напрямом даного проекту. Також передбачається, що наші науковці та студенти мають вивчати досвід своїх колег за кордоном, і навпаки – до нас має приїхати делегація з Італії.

Із боку Європейського Союзу підкреслюється, що кластери мають бути не просто об’єднаннями декількох організацій. Кластери мають створюватись з метою впровадження інноваційних технологій заради підвищення своєї конкурентоспроможності. Одне з завдань наших партнерів, Інституту Степу, – це впровадження сучасних технологій. Консолідація зусиль допоможе нам досягти цілей розвитку регіону, розвитку університету, підприємств, наукових установ».

На думку професора Олександра Левченка, суттєво допоможе у створені кластерів практичний досвід ОДА, а навіть після виконання проекту UniClaD (2023 рік), створений за проектом Центр наукового забезпечення залишиться працювати на користь агропідприємств регіону.

Безпосередньо із проектом «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» програми ЄС ЕРАЗМУС+ учасників круглого столу ознайомила доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ Лариса Сало. Зокрема, як зазначалось у презентації, в країнах Європи працюють близько 3000 спеціалізованих кластерів, що складає близько 54 мільйонів робочих місць. В якості прикладів для вивчення досвіду розглянуто принципи створення кластерів в Австрії, Литви, Угорщини, Італії та Іспанії, Польщі.

«Завдяки даному проекту наш регіон отримає такі переваги, як: налагодження контактів із провідними Європейськими установами, можливість використання іноземного досвіду, майбутні взаємовигідні контракти, а також прекрасна реклама діяльності нашого регіону на міжнародній арені. Це, звісно, розширить можливості участі представників нашого регіону в інших проектах Європейського Союзу», – вважає доцент Лариса Сало.

Окрім представників Кіровоградської ОДА, Центральноукраїнського національного технічного університету та Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, у круглому столі з презентації міжнародного проекту «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» також взяли участь аграрії регіону, держслужбовці та науковці.